Информация о селе Корюковка

http://forum.vgd.ru/post/21/3379/p716781.htm#pp716781

Засноване місто в 1657 році козаком Є.Корюкою (звідки й назва). Під час правління гетьмана Богдана Хмельницького в 1657 році, шукаючи вільної від панства землі, переселенці з Правобережної України на чолі з козаком Омеляном Карукою облюбували для себе надійно захищене лісами місце та заснували невеличке поселення — Корюківку. Існує інша версія, яка має цілком реальне підґрунтя, але не заперечує, що саме О. Карука заснував поселення. Російській державі, яка часто воювала і утримувала велику армію, більшу частину якої складала кіннота, потрібна була значна кількість шкіри для обладунку коней упряжжю. Щоб дубити шкіри необхідно багато дубової кори. Значну частину лісів Корюківщини становили могутні дуби. Заготівельників дубової кори звали коруками, бо їх виробничим знаряддям був карук — гострий залізний гак, яким обдирали кору дубів.
Корюківка входила до Киселівської сотні Чернігівського полку. Періодично належала гетьманам Самойловичу, Мазепі, чернігівському полковнику П.Полуботку. З 1782 р. Корюківка входила у Сосницький повіт Новгород-Сіверського намісництва, з 1797 р. — до Олександрійської волості Сосницького повіту Малоросійської (з 1802 — Чернігівської) губернії.
1882 року збудовано дерев'яну Вознесенську церкву. У 1884 р. Побудована залізниця. У середині ХІХ століття іноземний підприємець Карл Раух заснував тут винокурний та цукровий заводи. У 1871 році на Корюківському цукровому заводі було зайнято 600 чоловік. На цьому підприємстві за сезон вироблялося цукру-піску більш ніж на 5,5 млн. крб. У 1887 р.обидва заводи придбав капіталіст Лазар Бродський. У 1901 р. Бродський розширює цукрово-рафінадний завод, задіявши близько 1000 працюючих. У 1882 році продукція корюківських цукроварів була відзначена золотою медаллю Всеросійської виставки у Москві, а через 18 років вони привезли найвищу нагороду із Всесвітньої виставки у Парижі. У 1880 році відкрито однокласне училище , 1886 р. — церковнопарафіяльну школу, 1896 р. — земську школу, 1904 р. — лікарню. З 1923 року Корюківка — центр Корюківського району Сновської округи. Місто зазнало тяжких втрат в роки Другої світової війни. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке там проживало — винищено. Страшнішої за масштабами трагедії серед населених пунктів України не було. З 1958 року Корюківка — місто. З 1966 р. Корюківка — районний центр Корюківського району Чернігівської області.

http://forum.vgd.ru/post/21/3379/p716782.htm#pp716782

Корюковка - город основан в 1657 году казаком Корюкой (отсюда и произошло название). Во время правления гетмана Богдана Хмельницкого в 1657 году в поисках свободной от помещиков земли, переселенцы с Правобережной Украины во главе с казаком Омельяном Карукой облюбовали для себя надежно защищённое лесами место и основали небольшое поселение — Корюковку.
Существует другая версия, которая имеет вполне реальные основания, но не отрицает, что именно А. Карука основал поселение. Российское государство, часто воевало и содержало большую армию, большую часть которой составляла конница, требовалось значительное количество кожи для доспехов лошадей упряжью. Чтобы дубить кожу необходимо много дубовой коры. Значительную часть лесов Корюковщины составляли могучие дубы. Заготовителей дубовой коры звали корукамы, поскольку их производственным орудием была карука. По толковому словарю Б. Гринченко: Карук (местное Карюк).
Периодически принадлежала гетманам Самойловичу, Мазепе, черниговскому полковнику П. Полуботку. В середине XIX века иностранный предприниматель Карл Раух основал здесь винокуренный и сахарный заводы. В 1871 году на Корюковском сахарном заводе было занято 600 человек. Оба завода приобрел капиталист Лазарь Бродский. В 1882 году продукция Корюковских сахароваров была отмечена золотой медалью Всероссийской выставки в Москве, а через 18 лет они привезли самую высокую награду из Всемирной выставки в Париже.
В 1880 году открыто одноклассное училище. В 1882 году построена деревянная Вознесенская церковь.
В 1884 году построили железную дорогу.
В 1886 году открыта церковноприходская школа.
В 1896 году в Корюковке открылась земская школа.
В 1904 году начала работу больница.
В 1943 году партизаны совершили налет на немецкий гарнизон города, в тюрьме которого среди заложников содержались жена и дети одного из партизанских командиров. В ответ оккупанты при участии украинских националистов сожгли 1390 домов и уничтожили более 7000 местных жителей[1][2] — самая массовая расправа над мирным населением во время второй мировой войны. Известны и другие оценки количества жертв этой трагедии — 1700 человек[3].
В 1958 году Корюковка получила статус города.

В списках населенных мест Черниговской губернии за 1856 г. Значится:
2951 Карюковка - деревня владельческая. При речках Бречи и Терновки. Относилась к Сосницкому уезду.
От уездного города – 30 верст, от становой квартиры – 22 версты.
Число дворов – 156.
Лиц мужского рода – 538;
Лиц женского рода – 534.
Имеется 1 завод свеклосахарный.