Форум
http://forum.vgd.ru/post/21/48041/p1398852.htm#pp1398852
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сваркове́ — село в Україні, Глухівському районі Сумської області. Населення становить 933 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сварківська сільська рада. Село розташоване на правому березі річки Клевень за 10 км від райцентру міста Глухова.
Поштовий індекс 41445
Телефонний код +380 5444
Географічні координати 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д.Координати: 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря 149 м
Найближча залізнична станція Глухів (9 км)
Місцева влада 41445, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Сваркове, вул. Леніна, 5а; тел. 6-85-22
Сільський голова Матвієнко Юрій Вікторович
Існують дві версії походження назви села Сваркове:
На початку XVII століття під час селянського повстання Івана Болотнікова та війни Росії з шведами при Мазепі поблизу села йшли кровопролитні війни. Ці бої в народі називались «сварки», що і дало назву селу.
Село було поділено на дві частини — «Загребельки» і «Соплинівка», які ворогували (сварились) за луки для випасання худоби, тож звідси і пішла назва села.
В 20-х роках ХХ століття село за державними записами називалось «Сварки», «Сварків», і тільки з 30-х років почало називатись «Сваркове»[1].
Село було засновано в 1630-х роках шляхтичем О. Пісочинським.
У період Гетьманщини, в 1718 році, гетьман Іван Скоропадський подарував село Сваркове племіннику своєї дружини відомому історику-мемуаристу, генеральному підскарбію військової канцелярії Якову Андрійовичу Марковичу. У другій половині XVIII століття тут народився і провів дитячі роки історик, один із перших авторів книг з історії України Яків Михайлович Маркович.
У XIX столітті в селі народився, жив і працював історик і етнограф О. М. Маркович. У бібліотеці Марковичів у 1848 році гостював М. В. Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О. М. Маркович на прохання М. В. Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.
У 1926 році у селі був створений колгосп.
У 1859 році у казеному та власницькому селі налічувалось 188 дворів, мешкало 1568 осіб (780 чоловічої статі та 788 — жіночої), була православна церква та селітряний завод.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1862 особи, налічувалось 283 дворових господарств, існувала православна церква, школа, лікарня, 2 постоялі будинки, 2 водяні та 3 вітрові млини, крупорушка, цегляний та селітряний заводи[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2035 осіб (976 чоловічої статі та 1059 — жіночої), з яких 2027 — православної віри.
За даними на 1973 рік у Сварковому було 520 дворів, а населення становило 1539 осіб[2].
Динаміка населення 1859 1885 1897 1973 1980[6] 2001
1 568 1 862 2 035 1 539 1 398 933
▲ ▲ ▼ ▼ ▼
На околиці села на високому правому березі річки Клевень, знаходиться городище Скіфського часу (VI–IV ст. до н. е.) періодів зарубинецької (ІІ ст до н. е. — І ст. н. е.) і давньоруської культур (ХІІ — ХІІІ ст.).
В центрі села діє Миколаївська церква (1743–1757 роки), за іншими даними будівництво було завершене 1747 року), встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам (1958 рік) і пам'ятний знак на честь 204 загиблих воїнів у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років.
Між селами Заруцьке та Сваркове знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Джерела Ключі» (декілька фонтануючих джерел з добрими смаковими якостями, котрі живлять річку Клевень водою і простягаються на 150 метрів на південь вздовж правого берега річки) площею 0,8 га. З січня 1991 року пам'ятка підпорядкувається Сварківській сільській раді.
«Джерела Ключі» за формою являють собою приямки в грунті шириною 1–2 м, глибиною 0,2–0,3 м з руслами в бік річки. Потужність найбільшого джерела 5 л/хв, температура води 8 °C.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сваркове́ — село в Україні, Глухівському районі Сумської області. Населення становить 933 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сварківська сільська рада. Село розташоване на правому березі річки Клевень за 10 км від райцентру міста Глухова.
Поштовий індекс 41445
Телефонний код +380 5444
Географічні координати 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д.Координати: 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря 149 м
Найближча залізнична станція Глухів (9 км)
Місцева влада 41445, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Сваркове, вул. Леніна, 5а; тел. 6-85-22
Сільський голова Матвієнко Юрій Вікторович
Існують дві версії походження назви села Сваркове:
На початку XVII століття під час селянського повстання Івана Болотнікова та війни Росії з шведами при Мазепі поблизу села йшли кровопролитні війни. Ці бої в народі називались «сварки», що і дало назву селу.
Село було поділено на дві частини — «Загребельки» і «Соплинівка», які ворогували (сварились) за луки для випасання худоби, тож звідси і пішла назва села.
В 20-х роках ХХ століття село за державними записами називалось «Сварки», «Сварків», і тільки з 30-х років почало називатись «Сваркове»[1].
Село було засновано в 1630-х роках шляхтичем О. Пісочинським.
У період Гетьманщини, в 1718 році, гетьман Іван Скоропадський подарував село Сваркове племіннику своєї дружини відомому історику-мемуаристу, генеральному підскарбію військової канцелярії Якову Андрійовичу Марковичу. У другій половині XVIII століття тут народився і провів дитячі роки історик, один із перших авторів книг з історії України Яків Михайлович Маркович.
У XIX столітті в селі народився, жив і працював історик і етнограф О. М. Маркович. У бібліотеці Марковичів у 1848 році гостював М. В. Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О. М. Маркович на прохання М. В. Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.
У 1926 році у селі був створений колгосп.
У 1859 році у казеному та власницькому селі налічувалось 188 дворів, мешкало 1568 осіб (780 чоловічої статі та 788 — жіночої), була православна церква та селітряний завод.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1862 особи, налічувалось 283 дворових господарств, існувала православна церква, школа, лікарня, 2 постоялі будинки, 2 водяні та 3 вітрові млини, крупорушка, цегляний та селітряний заводи[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2035 осіб (976 чоловічої статі та 1059 — жіночої), з яких 2027 — православної віри.
За даними на 1973 рік у Сварковому було 520 дворів, а населення становило 1539 осіб[2].
Динаміка населення 1859 1885 1897 1973 1980[6] 2001
1 568 1 862 2 035 1 539 1 398 933
▲ ▲ ▼ ▼ ▼
На околиці села на високому правому березі річки Клевень, знаходиться городище Скіфського часу (VI–IV ст. до н. е.) періодів зарубинецької (ІІ ст до н. е. — І ст. н. е.) і давньоруської культур (ХІІ — ХІІІ ст.).
В центрі села діє Миколаївська церква (1743–1757 роки), за іншими даними будівництво було завершене 1747 року), встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам (1958 рік) і пам'ятний знак на честь 204 загиблих воїнів у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років.
Між селами Заруцьке та Сваркове знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Джерела Ключі» (декілька фонтануючих джерел з добрими смаковими якостями, котрі живлять річку Клевень водою і простягаються на 150 метрів на південь вздовж правого берега річки) площею 0,8 га. З січня 1991 року пам'ятка підпорядкувається Сварківській сільській раді.
«Джерела Ключі» за формою являють собою приямки в грунті шириною 1–2 м, глибиною 0,2–0,3 м з руслами в бік річки. Потужність найбільшого джерела 5 л/хв, температура води 8 °C.
